Каштановий гай

  

  Через  м`який клімат на Закарпатті мають змогу рости екзоти, які не ростуть (або погано ростуть) на решті території України. Одне з них - їстівний каштан, теплолюбивий родич нашого бука. Він росте і північніше, здається навіть у Луцьку, але погано плодоносить. Окремі дерева зустрічаються практично по всьому ужгородському районі і восени на базарах не важко знайти його блискучі коричневі "каштанчики" (чи краще називати їх горішками?), але поблизу села Лінці знаходиться цілий гай їстівних каштанів! Місцеві жителі в сезон мають трохи заробітку, возячи їх в Ужгород на продаж.

   Гай знаходиться вище села, за старими яблуневими садами і виноградниками. Звідси відкривається непоганий краєвид на ближні села.

   

   Цей каштановий лісок висаджений штучно десь 150-200 років тому. Ніби-то дерева завезли італійці, які тоді приїхали в Закарпаття для будівництва залізоливарного заводу. В Італії, та й решті середземноморських країн, їстівні каштани дуже популярні і з них роблять багато різних страв. А найчастіше просто продають печеними на вулицях.

 Вирушаючи у це місце, я собі малювала в уяві живописний величний ліс із товстезними давніми деревами (щось на кшталт букових пралісів).... та все виявилось набагато прозаїчніше. Дерево їстівного каштана може жити довго, але це у сприятливому середземноморському кліматі, а у нас, видно їм не настільки добре живеться. Так що майже всі старі дерева всохли, і їх товстезні мертві стовбури просвічують сріблом з-поміж зелені чагарників, які густо-густо обступили велетнів, так що й не подерешся.  Дивно, що ніхто про ці насадження не піклується. 

   Та все ж ми знайшли кілька живих зрілих дерев, а крім того, висіявся молодняк. Їжачки дуже колючі, каштани досить важко збирати голими руками. Зате результат смачний! Найлегше їх варити, або пекти у духовці. Якщо пекти, то потрібно проколоти або надрізати шкірку, бо будуть стріляти.

   Ми стільки в той день назбирали, що вирішили не обмежуватись тільки традиційним варінням каштанів, але поекспериментувати і зробити з них щось вишуканіше! В інтеренеті є багато рецептів каштанових крем-супів, запіканок і всякої всячини, яку ніби-то можна з ними зробити. Я спокусилася на один суп-пюре і запіканку з цвітною капустою. Не знаю, може то в мене руки не з того місця ростуть, але якщо запіканку ми ше якось з горем пополам з`їли, то супчик із задоволенням схрумала моя собачка, бо нікому не сподобалось...

А от печені - супер!

   В каштановому гаї живуть ось такі ось гордовиті красуні! Дивно, як вони не раняться серед колючого листя і каштанових їжачків?